Римські монети на території України

JUDAEA CAPTA Знахідки римських монет на внеримських землях свідчать про зв’язок римлян із багатьма країнами. У слов’ян римські монети були поширені лише в межах лісостепової смуги. Цілком зрозуміло, що вони потрапили сюди, маючи практичне використання. Тому мають рацію більшість дослідників, коли кажуть, що римські монети надійшли до слов’ян через торгові зв’язки і грали у східнослов’янському світі роль грошового знака.

Товарно-грошові відносини охоплювали переважно верхівку східнослов’янського суспільства, лише починала складатися, але вже накопичувала у руках досить значні багатства. Свідченням цього є безліч грошового металу, що міститься в скарбах. Однак виникнення у східних слов’ян у перші століття н. е. товарно-грошових відносин аж ніяк не означало, що вся економіка східнослов’янського суспільства перейшла на товарну основу. Господарство слов’ян протягом тривалого часу залишалося натуральним. Оскільки гроші є універсальним товаром, його завжди можна обміняти на будь-який інший товар, то виникало прагнення, особливо на ранній стадії розвитку товарного обігу, перетворення якомога більшої кількості товарів на гроші, які стають, таким чином, символом багатства.

Проте, були серед дослідників та інші думки. Певна група вчених вважає, що давньослов’янське суспільство за часів піднесення Риму перебувало дуже низькому рівні у суспільному розвиткові, коли фінансова торгівля виникнути було. А третя група дослідників дотримується думки, що римські монети мали у давніх слов’ян певне практичне значення, наприклад, як сировина для ювелірних виробів. Мовляв, слов’яни самі срібла не добували, тому ймовірно, що сировину вони ввозили частково саме у вигляді монет, яку переплавляли в метал. Але немає підстав вважати, що це було єдиним або, принаймні, головним призначенням римських монет у стародавніх слов’ян. Нарешті, ніколи разом із монетами не було знайдено зливків срібла, а були лише випадки, коли у скарбах разом із римськими монетами траплялися НЕ срібні,

Інший можливий спосіб утилізації римських монет — використання їх як прикраси. Про це свідчить низка етнографічних та археологічних фактів. Наприклад, на Поділлі та інших регіонах України дівчата нерідко використовували знайдені ними монети як намисто. Але із десятків тисяч римських монет відомо лише кілька десятків екземплярів, оформлених як прикраси. І для того, щоб монета в конкретному суспільстві змогла знайти застосування у вигляді прикрас, вона мала існувати тут у своєму прямому грошовому призначенні, тобто як засіб обслуговування товарного обігу. Тому твердження про те, що давні слов’яни нібито ще не могли через свою соціально-економічну відсталість вести грошову торгівлю, є безпідставним. Племена, що належать до черняхівської культури, досягли вже на початку нової ери досить високого рівня розвитку. Тому використання римських монет як грошового знака у тій епосі було цілком природним.

Римські монети, які знаходять на землях східних слов’ян, можуть бути доказом торгівлі з ними римлян. Зрештою, сумніви про реальність такої торгівлі можна розвіяти, провівши паралель з історією німецьких племен, які перебували приблизно рівною мірою соціально-економічного розвитку. У тих та інших це була епоха, коли відбувалося відділення ремесла від основної галузі господарства та складалися умови для розвитку торгівлі, остаточного розкладання родоплемінних відносин і поступового утворення класового суспільства; добу утворення перших, ще примітивних, політичних об’єднань. Тому знахідки римських монет є слідами фінансової торгівлі слов’ян із римлянами.

Додатковими доказами цього факту є знахідки речей, які, безперечно, мають римське походження та належать до того ж періоду, коли відбувався масовий приплив римських монет на територію сучасної України.

Розвиток торгових відносин слов’ян із римлянами був тісно пов’язаний із політичними подіями того часу. Римські монети в більш менш значних кількостях почали потрапляти на слов’янські землі в правління Нерона, Веспасіана, примішані, а також Траяна. І справді, приплив римських монет на територію сучасної України тривав саме тоді, коли римляни панували у Дакії.

Переважна більшість римських монет, знайдених на слов’янській території, становлять срібні денарії, тоді як мідні та золоті монети трапляються досить рідко. Більшість із знайдених римських монет викарбувано у другій половині I-І I ст. н. е. Більш ранні або пізніші трапляються значно рідше. Процес попадання римських монет на позаримські землі міг відбуватися лише протягом того часу, коли ці монети були в обігу у римському суспільстві.

Припинення масового поширення римських монет на слов’янських землях безпосередньо пов’язане з політичними та соціально-економічними обставинами навколо Римської імперії у ІІІ ст. н. е. Для того періоду було характерне явище псування монет. Римський денарій втрачав свої пробу і вагу, знецінювався, у результаті повноцінний денарій II в. н. е. дуже швидко зник з обороту. Тому на слов’янські землі монети, найімовірніше, потрапили на початку кризи, тобто протягом II ст. н. е. Отже, відрізок часу від середини I до початку III ст. н. е. слід вважати основним періодом припливу римських монет на слов’янські землі, хоча, можливо, справді масовий приплив почався десь на рубежі 1-І I ст. н. е.

Деякі дослідники вважають, що повторний максимум припливу римських монет на територію східних слов’ян мав місце в епоху Костянтина Великого та його спадкоємців (IV ст. н.е.), пов’язуючи його з військово-політичною діяльністю слов’янських племен.

Кінець римського панування у Дакії негайно викликав майже повне припинення будь-яких зв’язків.

Комментарии к записи Римські монети на території України отключены

Filed under Історія золота

Comments are closed.